Кезекухен - это немецкий творожный пирог. Он очень нежный, воздушный и невероятно ароматный! Непременно порадуйте себя и близких, чашкой горячего
Нежный рассыпчатый пирог с творогом и есть королевская ватрушка. Наша бесподобная ватрушка приготовлена с помощью мультиварки. Правда здорово
Рецепт этого пирога я открыла для себя еще 2 года назад и теперь он прочно прижился в моей семье. Очень вкусный, нежный пирог. Сладкий бисквит с
Закуски в тарталетках и корзиночках всегда украшают праздничный стол своим прелестным видом. К тому же вариантов начинки для них такое множество, что
Лодочки из слоёного теста послужат полноценным блюдом, включающим в себя гарнир, мясо и овощи. Потребуется некоторое время для приготовления, но
У каждого человека тот или иной продукт вызывает свои ассоциации, воспоминания. Так и у меня караси ассоциируются с глубоким детством и заботой
Итальянская выпечка очень вкусная! Но это не только пицца но и много разных других блюд. Хочу предложить вашему вниманию закусочные итальянские кексы
В зимний период в новогодние и рождественские праздники, а так же и на масленицу сбитень был очень популярным русским напитком! Приготовить его
Я очень давно хотела приготовить такую интересную заготовку как маринованный виноград, но никак не доходили до этого руки, а тут как раз подвернулся
Предлагаю приготовить вкусные и сытные налистники. Они представляют собой тонкие блинчики, почти без вкуса, с начинкой. Налистники готовят с солёной
Філофоб ( 
Moja_Polska ) всі записи автора
Мій подарунок всім мамам, у яких є маленькі доньки.
Втратити (і знайдена в Інеті) БУСИНКА
Казкова повість «Блакитна намистинка» була прочитана, вірніше, почута мною в ранньому дитинстві. Я до сих пір пам'ятаю відчуття нетерплячого очікування, а потім запаморочливого захоплення, коли вихователька старшої групи дитячого садка брала в руки книжку і починала читати. Правда, до недавнього часу я пам'ятала тільки це внутрішній стан, так часом звідкись здалеку долинали слова: блакитна намистинка ... З цієї бусинкою було щось пов'язане, щось дуже важливе для мене, але забуте, втрачене.
Кілька разів я намагалася знайти книжку, але автора не пам'ятала, та й хто в дитинстві звертає на нього увагу, імена героїв, їх пригоди теж абсолютно стерлися, зітреться з пам'яті. Тільки це чарівне поєднання слів - «блакитна намистинка» - не давало спокою.
І ось майже через півстоліття я тримала в руках ... так і підмиває сказати: стару пошарпану книжку ... але немає - всього лише комп'ютерну роздруківку казкової повісті Марії Крюгер «Блакитна намистинка».
Ім'я автора мені ні про що не говорило. Пізніше я навела довідки, і виявилося, що про цю польської письменниці відомо на подив мало. Всі наші вітчизняні літературні довідники зберігають про неї глибоке мовчання. Навіть Е.Брандіс в своєму унікальному виданні «Від Езопа до Джанні Родарі» обійшов увагою Марію Крюгер. Справедливості заради варто помітити, що Євген Павлович розглядав лише тих зарубіжних авторів, чиї твори були не тільки переведені на російську мову, а й опубліковані в наших, переважно центральних видавництвах.
У цьому сенсі Марії Крюгер не пощастило. Дві її найзнаменитіші повісті - дилогія «Блакитна намистинка» ( «Karolcia», 1959) і «Привіт, Каролінка!» ( «Witaj, Karolciu», 1970) - виходили тільки в варшавському видавництві «Наша Ксенгарня» (перша - в перекладі М .Брухнова - в 1961 (?), 1964, 1972 (?) і 1975 рр., друга - в перекладі С.Свяцкого - в 1973, 1975 і 1977). У Радянському Союзі Марію Крюгер надрукували лише раз. Ленінградське відділення «Дитячої літератури» в 1978 році випустило її казкову повість «Вухо, диня, сто двадцять п'ять!» (Переклад Д.Шуригіна), але чомусь і ця книжка пройшла непоміченою.
Так що ж мені вдалося дізнатися про польську письменницю Марію Крюгер? Відразу обмовлюся, що всі відомості почерпнуті мною з Інтернету (з порталу Wikipedia - по-польськи), довідника «Kto jest kim w Polsce» (Warszawa, 1993) і німецького «Всесвітнього біографічного архіву» (розділ «Polski Indeks Biograficzny»).
Отже, Марія Людвіка Крюгер народилася у Варшаві 6 вересня 1904 роки (1911 й, іноді вказується як рік її народження, є невірним). Померла - 13 серпня 1999 року, таким чином не доживши до столітнього ювілею п'яти років. Неймовірно довге життя, особливо якщо згадати, що вписана вона в трагічну історію Польщі минулого століття. У 1929 році Марія закінчила Академію політичних наук у Варшаві, в 1934-36 вчилася на гуманітарному факультеті Варшавського Університету. Як літератор вона дебютувала, за одними джерелами, в 1928-м, за іншими - в 1929-м, за третіми - в 1932 році в популярному журналі для дітей старшого віку «Płomyczka». До війни часто публікувалася в інших дитячих і дорослих періодичних виданнях: «Świerszczyk», «Płomyk», «Dziatwa», «Słonko», «Poranek». У 1933-39 рр. полягала в Об'єднанні польських журналістів. Тоді ж почала працювати на польському радіо.
В роки гітлерівської окупації Марія Крюгер співпрацювала з демократичною групою «Epoka». У 1944-му брала участь в знаменитому Варшавському повстанні.
Після закінчення Другої світової війни Крюгер кілька років була співробітником польської дипломатичної місії в Берні (Швейцарія), де, ймовірно, їй знадобилися серйозні університетські знання. Повернувшись на батьківщину, вона деякий час очолювала відділ дитячих програм на польському радіо (1950-52), а пізніше - на телебаченні (1955-56). Одна з найпопулярніших дитячих телепередач «Miś z okienka» була придумана саме Марією Крюгер. Головний герой програми - ведмідь - часто говорив з юними глядачами про книжках. Цікаво, згадував він твори самої Крюгер? Адже період 1950-60-х років був для письменниці найбільш плідним - майже щороку друком виходила нова книга.
Це були її власні казки і перекладання народних легенд і переказів, пригодницькі повісті та історичні розповіді. Самою знаменитим твором Марії Крюгер, безсумнівно, стала «Karolcia» (1959), яка через 11 років обзавелася продовженням. Казка була перекладена кількома європейськими мовами: російська, німецька, французька, чеська, угорська, румунська, фінський. За «Каролінці» в середині 1990-х років був поставлений телеспектакль, а в 2001-му знімався художній фільм.
Великою популярністю у польських тінейджерів користувалися історичні книги М.Крюгер. На жаль, на російську мову вони не переводилися. Тому знамениту повість «Godzina pąsowej róży» ( «Рік пурпурової троянди») і збірник «Legendy polskiej ziemi» ( «Легенди польської землі») по-російськи прочитати поки не можна.
Марія Крюгер опинилася письменником з тривалою біографією. Остання її публікація, якщо вірити джерелам, ставилася до 1997 року, коли Марії Людвіці виповнилося, ні багато ні мало, дев'яносто три.
Ось, власне, і все, що вдалося дізнатися про автора «Блакитний намистинки». Можливо, біографія Марії Крюгер в даному випадку здасться зайвою або навіть не цілком доречною, але знайдені факти так наполегливо прагнули стати надбанням гласності, що я опинилася не в силах протистояти їх натиску.
Однак повернемося до самої повісті. Взяти в руки колись улюблену книгу після стількох років розлуки зовсім не просто. Але, впоравшись із хвилюванням, я почала читати і довго не розуміла, що ж відбувається. Все мені не подобалося. Я ніяк не могла пристосуватися до постійно кульгає тексту. Раз у раз мене чіпляли кострубаті слова і фрази, нервували ходульні герої, дратували глухі діалоги. І коли сказ моє досягло апогею, Каролінка і Петрик раптом злетіли з книжкових сторінок і полетіли. І я, як остання дурепа, довірливо полетіла разом з ними. Ми парили над вулицями незнайомого міста, заглядали у вікна будинків. Ми були невидимі, легкі і вільні. Так я літала хіба що уві сні, та ще, мабуть, з булгаковської Маргаритою.
Взагалі, дивні паралелі між дитячою казкою і останнім романом Михайла Опанасовича Булгакова виявилися настільки помітні, що я дивувалася. І в тій, і в іншій книзі, не дивлячись на різницю їх вагових категорій, відбувалися речі до подиву схожі. Буденне життя і містика (в одному випадку), чари (в іншому) були пов'язані в них нерозривно і природно. І тут і там авторська гра велася саме в цьому подвійному, двоїстий просторі. Навіть сатирична нота, така яскрава у Булгакова, у Крюгер теж звучала цілком виразно. Згадати хоча б розповідь про бюрократичних перепони, що виникають на шляху будь-якого користувача міської мерії.
Треба ж, думалося мені, як наш роман «Майстер і Маргарита» вплинув на польську письменницю, як вміло вона змогла вплести в дитячу казку аж ніяк не дитячі образи і поняття. Так думала я і помилялася. Пізніше з'ясувалося, що «Блакитна намистинка» була надрукована майже за десять років до посмертного опублікування роману М.А.Булгакова. Ось як дивно, а якщо ближче до оригіналу - химерно тасується колода карт. Не завжди з цієї колоди дістаєш дійсні, а не уявні літературні аналогії і запозичення. Якщо ж ще затриматися на художніх впливах, то, крім різноманітних фольклорних мотивів, в казковій повісті М.Крюгер читач зможе вловити відгомони творів Гофмана і Гоголя, Бальзака і Уеллса, а, можливо, і інших, не помічених нами джерел натхнення. 
На щастя, діти не обтяжені подібним вантажем. Їх сприйняття непосредственней і чистіше. За історією блакитний намистинки вони бачать тільки саму історію. І вона, між тим, така.
Жила собі звичайна дівчинка Каролінка. З мамою, татом і улюбленої тітонькою Агатою. І якось при переїзді в нову квартиру Каролінка знайшла блакитну намистину, яка, природно, виявилася чарівною, яка виконує будь-які бажання. Які бажання у восьмирічної дівчинки? Згадайте себе в цьому віці. Ігри, забави, перевтілення і переміщення - бажано по повітрю, звичайно ... Все складалося б чудово, особливо в компанії кращого друга Петрика, якби за блакитний Бусинка полювала зла чаклунка Филомена і якби сама намистинка не втрачала свій колір, а значить, і чарівні властивості, при виконанні бажань.
Покладемо, з Філоменой впоратися хоч і важко, але можна. А ось що робити з запрограмованої на спадання бусинкою? Тим більше, коли через недосвідченість і дурості ти вже витратив надані тобі можливості майже без залишку. Тут-то і встає дилема: витратити останнім чарівництво тільки на себе або направити на загальне благо? Перше - приємніше. Друге - правильніше. Каролінка і Петрик виявляються правильними, тобто справжніми героями. Вони рятують міський дитячий парк (в книзі він називається садом), а наостанок виконують заповітне бажання кожного з жителів свого будинку. Щастя для всіх, даром, і щоб ніхто не пішов скривдженим. Ну ось, знову більш пізні літературні нашарування ... 
Ах, як хотілося мені їх відкинути і, читаючи зараз історію блакитний намистинки, побачити її очима п'ятирічної дівчинки! Чи не відволікатися на стилістичні та всякі інші похибки, а просто зануритися в світ, де звичайне життя і чари існують на рівних. Треба віддати належне безперечного майстерності Марії Крюгер, навіть мене сьогоднішню - скептичну і неповоротку - вона не раз змушувала включатися в дію і слідувати за своїми героями. Не тільки парити над містом, а й насолоджуватися запаморочливою їздою на шикарному червоному президентському автомобілі і навіть, завмираючи від захоплення, мчати на спинах ожилих кам'яних левів.
Ці леви і стали тим камінчиком, що викликав справжній обвал напівзабутих відчуттів і емоцій. Москва, звичайно, не Пітер, тут зі звірячими статуями справа йде скромніше. Однак в місті мого дитинства вони водилися, і тепер, закривши очі, я чітко бачила, як, коли і в якому саме місці я забиралася на їх кам'яні спини. Слідом за цими спогадами прийшло ще одне - тривожне і навіть болісне. В ту давню дошкільну пору я майже півроку провела в підмосковному пансіонаті. Для домашнього дитини це було тяжким випробуванням. І всі ці моторошні місяці мене підтримувало одне дивне, майже маніакальне заняття: я постійно щось шукала. У лікарняній палаті. На лісовій доріжці. В траві. На березі річки. Шукала і не могла знайти. І тільки тепер зрозуміла що. Блакитну намистинку!
Ось так, згадуючи прочитані книги, ми часто згадуємо самих себе. І відкриваємо себе заново.
У всякому разі, тепер я точно знаю, звідки у мене це стійка недовіра до реальності, яка в будь-яку хвилину може обернутися найнеймовірнішої фантасмагорією.
Книги Марії Крюгер
в фондах Російської державної дитячої бібліотеки
Крюгер М. Привіт, Каролінка! / Пер. з пол. С.Свяцкого; Худож. Х.Белінска. - Варшава: Наша Ксенгарня, 1975. - 195 с .: іл.
Крюгер М. Привіт, Каролінка! / Пер. з пол. С.Свяцкого; Худож. Х.Белінска. - Варшава: Наша Ксенгарня, 1977. - 195 с .: іл.
Крюгер М. Принцеса Білосніжка: По казці братів Грімм / Пер. з пол. С.Свяцкого; Іл. Я.М.Шанцера. - Краків: Наша Ксенгарня, 1977. - 30 с .: іл.
Крюгер М. Принцеса Білосніжка: По казці братів Грімм / Пер. з пол. С.Свяцкого; Іл. Я.М.Шанцера. - Варшава: Наша Ксенгарня, 1986. - 29 с .: іл.
Крюгер М. Вухо, диня, сто двадцять п'ять! / Пер. з пол. Д.Шуригіна; Мал. З.Ленгрена. - Л .: Дет. лит., 1978. - 160 с .: іл.
Дивимося ілюстрації (багато!)
Dalej Так що ж мені вдалося дізнатися про польську письменницю Марію Крюгер?Цікаво, згадував він твори самої Крюгер?
Які бажання у восьмирічної дівчинки?
А ось що робити з запрограмованої на спадання бусинкою?
Тут-то і встає дилема: витратити останнім чарівництво тільки на себе або направити на загальне благо?
